Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича
Якщо посадити кішку в кімнату без вікон, то в повній темряві її очі світитися не будуть. Секрет світіння котячих очей полягає в тонкому відбиваючому шарі, що складається з прозорих клітин. Коли промінь світла крізь рогівку та кришталик сягає світлочутливої сітківки, він поглинається не цілком. Частина світла досягає внутрішньої судинної оболонки. У тварин, очі яких світяться в темряві, це світло відбивається прозорими клітинами назад, пронизує сітківку, збільшуючи світлочутливість очей, і вузьким пучком випромінюється назовні, що, власне, й дозволяє тварині вночі бачити набагато краще. Причому світіння очей, що спостерігається як у кішок, так і в інших тварин, котрі ведуть нічний спосіб життя, властиве кожному оку. Його можна спостерігати і в людини, якщо освітити око яскравим джерелом світла. Подібний ефект спостерігається при використанні лампи-спалаху. Ось чому на кольорових знімках у людей іноді очі сяють зловісним червоним світлом.
Горобець – один з найпоширеніших птахів як в Україні, так і на Землі. У нас найчастіше зустрічаються два види – це горобець польовий та горобець хатній.
Польовий горобець, за рішенням Українського товариства охорони птахів, отримав звання «Птах 2010 р.».
До початку XXI ст. загальноєвропейська популяція хатнього горобця значно скоротилась, а в ряді країн цей вид опинився на межі зникнення. Так, із середини 80-х років ХХ ст. популяція горобців у Чехії зменшилась на 75 %, у Великій Британії – на 68 %, причому у великих містах Британії вони практично зникли. Як причини називаються зменшення кількості комах під час їх періоду розмноження, хвороби, викликані високим вмістом пестицидів у злаках, зникнення місць гніздування в містах через їх реконструкції, зменшення зелених міських зон і знищення дерев, що знову-таки веде до загибелі комах, необхідних для вигодовування пташенят.
А от іще один факт про цих пташок: коли 1850 р. з Європи до Америки привезли першу партію горобців, американці так зраділи, що загодували їх усіх до смерті.
Звідки походить слово «снайпер»? Слово «снайпер» уперше з’явилося в англійській армії під час Першої світової війни. Пішло воно від англійської назви птаха «бекас» – snipe. Ця дрібна та швидка пташка має чудове камуфляжне забарвлення для болотистої місцевості, а невеликі розміри й особливий стиль польоту роблять її дуже важкою мішенню для мисливців. Полювання на бекаса складне тим, що траєкторія польоту пташки непередбачувана, і постріл повинен проводитись «навскидку». Тих же, кому вдавалося полювати на бекасів успішно, стали називати снайперами.
Що об’єднує велетня слона та маленького тендітного метелика? Надзвичайна гострота слуху. І слон, і метелик можуть вловити звуки частотою навіть в 1 герц, тимчасом як слуховий діапазон людини становить від 20 до 20 000 герц.
Слуху тварин можна тільки позаздрити. Коти, наприклад, чують у три рази краще, ніж людина. Вуха кішки завжди напоготові. Вони обертаються незалежно одне від одного (аж до 180 градусів), навіть якщо здається, що їх власник міцно спить. Собачий слух поступається слуху котів. Межа верхнього діапазону песиків сягає 40 000 герц – «всього-на-всього» вдвічі більше, ніж у нас.
Однак коти, собаки та щури не чують сучасних сабвуферів. Тож якщо домашній улюбленець спить неподалік увімкненого музичного центру та здригається в такт ударникам, скоріше за все, він лише відчуває здригання повітря, а запальні ритми та звуки голосної музики «пропускає» повз вуха.
А от мурахам ніколи не доведеться насолодитись нашою музикою. Вони сприймають звуки високо за межами людських частот – в ультразвуковому діапазоні. Більшість комах на Землі живуть в абсолютній тиші. Виняток – сарана, бджоли, цвіркуни, цикади, які самі видають звуки, а також більшість нічних метеликів. Їхні розташовані на голові та ногах! А комарі навіть спеціальні антени на голові мають, щоб слухати, що відбувається навколо.
Риби також прекрасні «слухачі». Короп, приміром, здатен почути звук від 5 до 2 000 герц. Отже, слух у риб налаштований більше на низькі звуки і менш чутливий до високих, тож будь-який необережний крок на березі, удар, шерех, чудово вловлюється коропом чи пліткою.
Навіщо крокодили ковтають каміння? Крокодили наповнюють свої шлунки не лише тваринами, яких спіймали, а й камінням. Вірніше, саме тому, що в раціон звичайного крокодила входять черепахи, риба, птахи, жирафи, буйволи й навіть леви, крокодилові необхідне в шлунку каміння, аби всю цю їжу перетравити. Крім того, каміння є баластом при зануренні під воду.
Як матері-кити примудряються вигодувати дитинчат завдовжки близько 10 м? Це й справді нелегко: мати скороченнями спеціальної мускулатури випліскує молоко в рот дитинчаті, яке, подібно до людської дитини, з самого народження вміє триматися за сосок (у китів вони є!). А молоко китів приголомшує своєю поживністю: воно жирніше за людське в 10 разів, і за день китеня набирає до 90 кілограмів!
Для того щоб вибратися на світ зі шкаралупи, у маленьких пітонів на верхній губі утворюється зуб-шип. Їм вони розрізають шкаралупу яйця. Після цього шип відвалюється.
Кішка – одна з найпоширеніших свійських тварин світу. Проте є країни, такі як Перу, Габон, де домашня кішка майже не зустрічається. Звичайно, для кожного власника його улюбленець жє унікальним, однак не кожен знає, що малюнок поверхні носа цієї тваринки унікальний, як відбиток пальця в людини.
Справжніми довгожителями землі вважаються слони, ворони та черепахи. Їх «вік» по кілька сотень років. До 100 років і більше живе білуга. Кінь живе приблизно 35 років, корова – 23 роки, собака – 20 років, вівця – 14, орел – 50, чиж – 25, соловей – 25, осетр – 60 років.
Під час гніздування імператорські пінгвіни залишають море, де проходить чимала частина їх життя, виходять на берег і утворюють тут просторі колонії, що налічують до 15–20 тисяч птахів. Відклавши яйце, самки залишають колонію і йдуть далеко до моря. Обігрівом яйця займається самець. До 60 днів висиджує він пташеня, перебуваючи без їжі. Живе самець завдяки запасам жиру, накопиченим раніше.
Багато хто думає, що в дикій природі виживає найсильніший. Проте вчені наводять безліч прикладів, доводячи зворотне. Наприклад, нещодавно вдалося довести, що пташенята багатьох видів птахів видають спеціальні звуки, що сповіщають своїх родичів про те, що їжу знайдено.
Слово «миша» прийшло зі старовинної індоєвропейської мови, санскриту, й означає «злодій». Миші – одні з членів роду гризунів, які також включають щурів, піщанок, лемінгів та інших.
Існує думка, нібито папуга, котрий «говорить», просто відтворює почутий набір звуків. Проте тридцятирічне вивчення такої здатності наших пернатих друзів показує зворотне. Виявляється, папуги можуть вирішувати прості лінгвістичні завдання на рівні 4–6-річних дітей і навіть комбінувати завчені слова в нові одиниці.
Якби кажан почув свій крик, що ним він користується для ехолокації, не відбитим – він би оглух. Тому перед ехолокацією кажан видає писк, котрий змушує м’язи слухового апарату напружуватись, і гучний крик він сприймає вже нормально.
Щур може обходитись без води довше, ніж верблюд. А впавши з п’ятиповерхового будинку, відбутись тільки легким переляком. Про підступність і силу щурів свідчить той факт,